- усиновляти
- (всиновля́ти), -я́ю, -я́єш, недок., усинови́ти (всинови́ти), -влю́, -ви́ш; мн. усиновля́ть; док., перех.Приймати у сім'ю дитину з наданням їй прав рідних дітей.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
усиновляти
Смотреть что такое "усиновляти" в других словарях:
усиновляти — [ўсиеноўл а/тие] = всиновляти л а/йу, л а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
усиновляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
адоптувати — у/ю, у/єш, док. і недок., перех. Усиновляти … Український тлумачний словник
усиновити — див. усиновляти … Український тлумачний словник
усиновлювати — юю, юєш, недок. Те саме, що усиновляти … Український тлумачний словник
усиновляння — (всиновля/ння), я, с. Дія за знач. усиновляти (всиновля/ти) … Український тлумачний словник
усиновлятися — (всиновля/тися), я/ється, недок. Пас. до усиновляти … Український тлумачний словник
всиновляти — [ўсиеноўл а/тие] = усиновляти л а/йу, л а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
адоптувати — дієслово недоконаного і доконаного виду усиновляти … Орфографічний словник української мови
